Ярослав Грицак: "Нова революція висить у повітрі"

Вiдомий iсторик змоделював сценарiї можливих подiй

В Україні можлива нова революція. Адже протестні настрої, які наростають у суспільстві, дуже схожі на ті, що охопили торік арабські країни. Так вважає знаний історик i науковець Ярослав Грицак. 

На його переконання, влада втратила інстинкт самозбереження, і змiнити її насправді нескладно. Але для того, щоб “перезавантажити” Україну, до влади має прийти вмотивована й рішуча еліта, котра знає, що і як треба робити.

Докладніше про це -– в інтерв'ю "Експресу" з Ярославом Грицаком.

-- Що підштовхнуло вас до висновку про те, що в Україні ймовірна нова революція?

-- Мій висновок не є оригінальним. Подивіться, про що пишуть в інтернеті, які книги мають провідні позиції у списку найбільш розпродуваних видань книгарень "Є". Про протести говорять, про них думають. Зауважте, як часто сьогодні вживають слово "Майдан". Ми вже мали Майдан учителів, підприємців, "чорнобильців", "афганців", а недавно -– і Майдан користувачів інтернету.

-- Так, але ж водночас часто чуємо про те, що українці збайдужіли до політики, тому нового Майдану очікувати не слiд. Хiба не так?

-- Приблизно те саме говорили перед Помаранчевою революцією: ситуація безнадійна, народ байдужий. Політологи змагалися між собою у песимістичних прогнозах. А минуло кілька місяців, і цей нібито байдужий народ вийшов на вулицю.

Дозволю собі порівняння: якби пророкування революції в Україні прирівняти до ставок на футбольні матчі, то мій прогноз був би 6:4 або навіть 7:3. Не хочу бути погано зрозумілим: історики не пророкують майбутного, вони лише пробують з'ясувати можливі сценарії розвитку подій. А сценарій тут такий, що в сучасному світі революції стаються дедалi частіше. За підрахунками, у ХХ столітті революції були приблизно двічі на рік. За перших 10 років цього століття пропорція зросла до чотирьох революцій на рік.

Старше покоління у цій країні виховано на міфі Великої Жовтневої революції 1917 року, котра, своєю чергою, у свідомості більшовиків розвивалася за сценарієм Великої Французької революції 1789-го. Зауважте, в обох випадках ключовим словом є "Велика": мовляв, революція -– то щось велике, епохальне, як вибух вулкана або землетрус. Історики ж знають, що насправді революції є банальним явищем. Вони стаються, як корки на дорогах: не регулярно, але часто.

Якщо ж ідеться конкретно про теперішню українську владу, то проблема з нею така, що вона ігнорує або ж не знає цих суспільних тенденцій. Вона й далі думає, що революція може бути тільки "Великою" і раз на сто лiт. А якщо вона так думає, то шанси нової "банальної" революції збільшуються.

-- Нинішню ситуацію в Україні ви у своїх коментарях називаєте ще гіршою, аніж за Кучми. Чому?

-- За Кучми -- яким би корупційним той режим не був -– існувало негласне правило: опозицію не саджають у тюрми. Всі розуміли, що нині ти при владі, а завтра можеш бути поза нею. Кучма розумів, що в цій країні ніхто не може взяти владу навічно. Нинішня ж влада діє так, ніби прийшла років на сто. І почала з того, що посадила в тюрму своїх головних опонентів -- Юлію Тимошенко та Юрія Луценка.

Прихід до влади Януковича відтворює логіку розвитку революції, коли на хвилі революційних розчарувань до влади приходить контрреволюція, яка нічого не забула, але нічого й не навчилася. Януковича і його команду губить ще специфічний "донбаський синдром": вони думають, що усією Україною можна керувати, як Донбасом, за російським варіантом. А Україна -– то не Росія. Кучма принаймні це розумів і навіть книжку про те написав. Нині ж жартують, що Януковичу час писати книжку "Україна -– не Єгипет".

На переконання деяких політологів, Україна ще ніколи не мала такого слабкого режиму, як теперішній. Знаю одного закордонного посла, котрий кілька місяців тому зателефонував нашому міністрові закордонних справ, привітати його з великим "досягненням" -- з тим, що Україна за дуже короткий час зуміла ізолювати себе водночас від Москви, Брюсселю та Вашингтону. Посол сказав: "Таке ще нікому не вдавалося – ви зробили справжній переворот у міжнародній політиці!"

Влада так активно ізолює себе від власного суспільства i зовнішнього світу, що не надивуєшся, як швидко вона втрачає інстинкт самозбереження.

-- Вiд початку виборці Західної України з недовірою ставилися до Віктора Януковича як Президента. Тим часом на сході йому ще донедавна довіряли. Як вважаєте, чому він так втрачає нині рейтинг по всій країні?

-- На заході він ніколи не мав довіри і, припускаю, не матиме. Інша річ на сході. Тут на Януковича покладали певні надії, бо вважали, по-перше, що він свій, по-друге, що влада, яка прийшла після Помаранчевої революції, є кращою, ніж попередня (бо гіршу від “помаранчевої” влади складно було собі уявити), по-третє, що їй вдасться владнати відносини з Росією, вирішити газові проблеми, по-четверте, поремонтувати будинки, дороги, школи і так далі. Тепер бачимо, що насправді жодна з цих надій не справдилася. Навпаки, люди переконалися: єдине, що вдається чинній владі, -- це себе збагачувати.

Одна з ознак революційної ситуації: влада втрачає легітимізацію -- тобто виправдання, навiщо прийшла до керма держави. Тепер вона не має легітимізації ні на заході України, ні на її сході, ні в Брюсселі, ні в Москві, ні у Вашингтоні.

-- Але чи була б така революція благом для країни?

-- Тут я більш обережний у прогнозах. Україна від 2004 року вступила в такий розвиток подій, коли кожна нова влада гірша за попередню. Не відкидаю сценарію, коли після скинення Януковича матимемо ще гіршу ситуацію. Українцям треба припинити таку погану черговість подій, коли в їхніх руках революційні вила перетворюються на постреволюційні граблі.

-- Якої ж революції потребує Україна?

-- Я, і не тільки я, вважаю, що перед політичною революцією має відбутися революція цінностей. Україна потребує "перезавантаження", тобто гри за новими правилами. Я не вважаю, що ці правила мають бути якісь унікальнi. На щастя, українцям не треба відкривати Америки чи  винаходити велосипеда. Подивіться на сусідню Польщу, "чемпіона від революцій", чи на більш далеку Грузію. Або ж на постфранківську Іспанію, або постнацистську Німеччину. Усім цим країнам рано чи пізно вдалося перервати ту погану послідовність i запровадити просту формулу -- "ринок плюс демократія". Звичайно, ця формула не є ідеальною, вона також дає збої i провокує нові кризи. Але ці кризи не є революційними, їх вирішують у рамках один раз запущеного механізму.

Щоб “перезавантажити” Україну, до влади має прийти вмотивована i рішуча еліта, котра знає, що і як треба робити. Це, власне, вона є носієм нових цінностей і, користаючи з доступу до державних ресурсів (школи, мас-медіа і так далі), поступово поширює ці цінності на все суспільство.

-- Кому належатиме головна роль у нових протестах?

-- Думаю, що арабський світ, а віднедавна Росія показують нам нову тенденцію: вирішальну роль у революціях, масових протестах відіграють не партії, а громадські рухи. Подібні процеси сьогодні є в Україні: стара опозиція слабка і роз’єднана, зате міцніють громадські рухи. Головна проблема: цим рухам бракує солідарності. Виходять протестувати на вулиці підприємці -– всі iншi підтримують, але мовчать. Те саме сталося з учительським Майданом, рухами "чорнобильців" чи користувачів ex.ua. А логіка має бути така, як у випадку польської "Солідарності" 1980-х років: нинi страйкують робітники, але їх підтримують і лікарі, і вчителі, і навіть професори.

Треба розуміти: революція -– не від солодкого життя. Це є хвороблива реакція на суспільні недуги, схожа на те, як температура тіла підвищується від вірусу. Боюся, що за чинного режиму українські хвороби вилікувати не вдасться, бо сам режим хворобливий. Питання в тому, чи суспільство, яке хоче жити нормальним життям, може саме себе вилікувати.

-- Як розцінюєте останні президентськi призначення у силових структурах: Калініна -- головою СБУ та Саламатіна -- міністром оборони?

-- Я не політолог, щоб аналізувати ці рішення, але як історик скажу: влада, яка так нерозумно поводиться, найімовірніше, добровільно не здасться. Вона робитиме все, аби втриматися силою, і щоб на ту "силу" можна було обпертися та їй довіряти.

-- Якого характеру можуть набути нові протестні події?

-- Характер революції більшою мірою визначає влада, а не опозиція. Зрозуміло, нинішнє керівництво держави не готове віддати владу мирно -– бо воно само підготувало такий сценарій, коли з влади йдеш просто в тюрму. Тому загроза, що проллється кров, є, її не можна ігнорувати. Але, з iншого боку, хочу звернути увагу на таке: згідно зі статистикою, сайт ех.uа за одну секунду відвідало близько 120 тисяч людей.

Кожен фахівець iз питань внутрішньої безпеки скаже, що жодне військо, жодна поліція не зможуть упоратися з натовпом, який збирається в одному місці і нараховує 100 тисяч осіб. Питання мирної революції полягає в тому, чи вдасться зібрати цих сто тисяч. Потенційно -– так. Адже кількість обурених роботою чинного уряду сягає уже мільйонів.

Важливо перетворити протести кількох тисяч людей на організовану дію в один час і в одному місці.

-- Як треба діяти, аби -- в разі революції -- не змарнувати шансу на позитивні зміни в країні?

-- Найбільше сподівань у нинішній ситуації дає виникнення різних громадських організацій по всій Україні, які посилено розмірковують над стратегію розвитку цієї держави. Особисто для мене найбільш відрадною надією є ініціатива "1 грудня", яка зібрала поважних громадських діячів разом iз лідерами головних українських Церков. Ці люди тоді закликали власне до морального спротиву чинному режиму.

Для російського чи українського урядiв не є великою проблемою “посадити” лідера опозиції -– як-от Ходорковського чи Тимошенко. Проблема для нього виникає, однак, тоді, коли йому протистоїть зорганізоване громадянське суспільство, де є сотні й тисячі потенційних лідерів: спробуй їх усіх вияви й пересади!

-- Кому ж маємо довіряти?

-- Американський історик Олександр Мотиль колись навів такий приклад: найбільший вплив в Америці в боротьбі за громадянські права негрів мав Мартін Лютер Кінг. Він не був політиком, а лідером великого громадського руху, який об'єднався не за ідеологією, а за спільними цінностями: ніхто не має права позбавляти людину її гідності. Проблема для Януковича полягає у тому, що громадський рух в Україні нині має десятки потенційних Мартінів Лютерів Кінгів.

Пригадайте: в одному зі своїх віршів Шевченко писав, що найбільше боїться, як окрадену й нещасну Україну пробудять тоді, коли вона не буде до цього готова. Щось приблизно таке сталося 2004 року. Тоді Україна не мала якісної еліти, а суспільство дещо наївно вирішило, що все можна віддати на відкуп політикам. Але незабаром виявилося, що хоч би які добрі ці лідери були, вони, прийшовши до поганої влади, рано чи пізно зіпсуються.

З огляду на це i поразка Ющенка, і перемога Януковича є для нас ніби подарунками Божими: вони дають нам шанс помудрішати. Треба перестати довіряти лише лідерам і почати довiряти собi.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

Джерело - Експрес

Теми, пов'язані з Україною:
Уявлення про українців у Європі

The Twitter stories which made the history

• Online activist and Google executive Wael Ghonim became a hero for Egypt’s anti-government movement after he sent a tweet that would forever change his life: "I said one year ago that the Internet will change the political scene in Egypt and some friends made fun of me." Ghonim was later blindfolded and detained for 12 days for organizing protests against the Mubarak government. His disappearance became a main focus of the protests in Cairo. After he was released he said, "If you want to liberate a government, give them the Internet.”

• When computer programmer Shohaib Athar, 33, woke up in the middle of the night after hearing hovering helicopters, he turned to Twitter. Little did he know he had inadvertently live-tweeted the military raid on the Osama bin Laden compound. “Helicopter hovering above Abbottabad at 1AM (is a rare event),” Athar said. His message later received global media attention.

• Stefanie Gordon was on a plane from New York to Palm Beach, Fla. when she took a few pictures and a video of the Space Shuttle Endeavour soaring into the sky from a whole new viewpoint. After she posted them to Twitter, her pictures became a media sensation. “Here's another Photo of the shuttle from my plane. http://twitpic.com/4yg6hs,” Gordon tweeted.

• Turkish TV news anchor Okan Bayulgen used Twitter to send along emergency information after a 7.2-magnitude earthquake hit Van, Turkey in October. One of his Twitter followers tweeted him the address of people still trapped. Bayulgen sent the message to relief workers who were able to rescue two people trapped in the rubble.

Source - Mashable

Quebecoises sont en desaccord avec la politique d'Ottawa

Les résultats dérnières du sondage Angus Reid qui publiés dans le numéro courant du magazine L'actualité sont alarmantes par l'integrité du Canada. A la question de savoir si le Canada est sur la bonne ou la mauvaise voie, seul le Québec répond majoritairement par la négative.

Solution? Rupture avec Ottawa? Signe énième des ambitions souverainistes?

Russia's Inevitable Customs Union in Central Asia

D. Medvedev (R) with Kyrgyz President A. Atambayev in Moscow

Summary

Kyrgyzstan has officially applied to become the next member of the Russia-led Customs Union, an institution designed to entrench Russia's economic and political influence in its former Soviet territory. Although joining the union will harm the Kyrgyz economy in many respects, not joining could motivate Russia any of the several levers it has in Kyrgyzstan. Other Central Asian countries are watching Kyrgyzstan carefully, as its membership in the Customs Union likely will lead to their eventual membership.

Analysis

Kyrgyzstan has applied for membership in the Customs Union, an economic and geopolitical entity Russia is using to expand its influence in its former Soviet territory (current members are Russia, Belarus and Kazakhstan). In some ways, Customs Union membership will hurt the Kyrgyz economy -- higher tariffs will be imposed, and Kyrgyzstan will lose some autonomy in making foreign trade decisions. However, abstaining from the Customs Union would be riskier than joining because Moscow already has a great deal of leverage over Bishkek. More important, Kyrgyzstan's membership will enable Russia to more easily pressure other Central Asian countries -- Tajikistan, Turkmenistan and Uzbekistan -- into joining the union.

Effects on the Kyrgyz Economy

Unlike the other Customs Union members with robust exporting economies, Kyrgyzstan is reliant on imports. Kyrgyzstan is not economically self-sufficient; it depends on Russia, China and its Central Asian neighbors to fulfill its basic needs. Russia provides almost 34 percent of Kyrgyzstan's imports -- and nearly 70 percent of its petroleum -- and as Kyrgyzstan's main export recipient, purchases 17.3 percent of Kyrgyz exports. China is another major trade partner. Kyrgyzstan imports electronics, meats, clothing and produce, and exports 75 percent of these inexpensive Chinese goods to other Central Asian countries and to Russia. Uzbekistan sends natural gas to Kyrgyzstan's cities and its northern and southern regions, and Kazakhstan provides 5-7 percent of Kyrgyzstan's petroleum supplies.

Joining the Customs Union will affect the import-oriented Kyrgyz economy in several ways. As a member, Kyrgyzstan will have to use the union's average tariff rate of 10.6 percent -- more than twice Kyrgyzstan's current 5.1 percent tariff. Value-added tax (VAT) will also increase with Customs Union membership; Kyrgyzstan's current VAT rate is 12 percent, but the union's is 17 percent. These higher tariffs are meant to facilitate trade within the union and make it more difficult to trade outside the bloc. However, higher import fees mean higher prices for consumer goods, including automobiles, medicines, computers and clothing, imported from non-Customs Union member countries. This will diminish Kyrgyzstan's ability to import and re-export inexpensive Chinese goods. (The price increase for Chinese imports likely will even affect Kyrgyzstan's black market.) China sees Kyrgyzstan as an important market because its role as a re-exporter creates a trade corridor in Central Asia, but Kyrgyz participation in the Customs Union would undermine the corridor's importance.

Customs Union membership will also affect Kyrgyzstan's freedom to control its own foreign trade policies. Members of the bloc's governing body, the Customs Union Commission, do not have an equal say in making decisions. Currently, Russia has 57 percent of the votes, while Kazakhstan and Belarus each have 21.5 percent. Kyrgyzstan will have to check with other union members and get Russia's approval before making policy decisions on foreign trade.

Kyrgyzstan's membership in the Customs Union could also jeopardize its relationship with the World Trade Organization (WTO). Kyrgyzstan is the only Central Asian country with WTO membership, but joining the Customs Union would conflict with its responsibilities as a WTO member. The Kyrgyz government knows that even if it joins the union in 2012 its membership will not activate for another two to three years, so it has time to sort through the details and come up with a solution to the dilemma. Bishkek could withdraw from the WTO or ask for an adjustment of WTO rules (Russia was able to join the WTO despite being in the Customs Union, though Kyrgyzstan's circumstances are different since it was in the WTO first).

Kyrgyzstan's Perspective on Membership

Bishkek knows that Customs Union membership will create problems, but it also knows that not joining the bloc will come with a price. Kyrgyzstan likely would face pressure from Customs Union member countries, particularly Russia, which has numerous levers in Kyrgyzstan. Not only do the countries share strong economic ties, but Russia also guarantees Kyrgyzstan's security. Kyrgyzstan is a member of the Russia-led Collective Security Treaty Organization, and Russia has several military installations on Kyrgyz soil -- including an airbase at Kant for which Russia pays rent. Furthermore, many Kyrgyz workers in Russia send home remittances, and Russia provides Kyrgyzstan with loans and grants.

Perhaps the most obvious lever Russia has in Kyrgyzstan is energy. In 2010, Russia increased tariffs for its fuel exports to Kyrgyzstan, which put pressure on then-leader Kurmanbek Bakiyev, who was ousted in a Russia-supported revolution. Current Kyrgyz President Almazbek Atambayev persuaded Moscow to drop the tariffs, but there is nothing preventing Russia from imposing tariffs again. As it has done with other countries, such as Ukraine, Russia could even sever energy supplies retributively. However, if Bishkek complies with Moscow's wishes and joins the Customs Union, Russia could offer concessions instead, such as increased financial aid or lowered energy prices.

Atambayev understands the risks of resisting Russia, but there are other factors to consider. The Kyrgyz opposition is suspicious of the Customs Union, and its leaders have spoken out against rushing into membership. Given Kyrgyzstan's political and social volatility, Atambayev will have to maneuver carefully. Kyrgyzstan's domestic political and security situation in 2012 will certainly be a factor in the pace at which membership proceeds.

Central Asia's Likely Course

After Kyrgyzstan, the country most likely to join the Customs Union is Tajikistan. Dushanbe already has expressed interest in the union, and its economic and security dependence on Moscow makes it easy for Russia to persuade. However, Tajikistan has not yet started any official processes to join the bloc, and Moscow has made it clear that Kyrgyzstan must join first. Once it joins, Tajikistan will feel many of the same economic effects of membership that Kyrgyzstan will experience, since both countries have import-heavy economies.

When Kyrgyzstan and Tajikistan join the Customs Union, Uzbekistan will find itself almost entirely surrounded by Customs Union members. Uzbekistan thus far has shown no interest in joining the bloc; in fact, it has criticized the union, calling it a method of politically motivated integration. Uzbekistan's neighbor, Turkmenistan, has remained quiet on the issue and previously has endured economic hardship just to preserve its isolation and independence. While Kyrgyzstan and Tajikistan go through the membership process, Turkmenistan and Uzbekistan will have time to resist the union. But once the union closes in on them geographically, the last two holdouts in Central Asia could become easier for Russia to pressure into membership.

It is unclear how long Turkmenistan and Uzbekistan will be able to resist joining the Customs Union, but resistance most likely will be short-lived. If most of the Central Asian countries are in the union, it will be difficult economically and politically to remain outside the institution.

The Customs Union is one phase of Russia's plan to exert its influence in its near abroad; the next phases are the creation of a Common Economic Space and the Eurasian Union. Moscow does not want to re-create the Soviet Union, as that entity proved infeasible. Rather, it wants to build a system in which it can influence its former Soviet republics without being responsible for the day-to-day domestic workings of each state. Though Moscow will encounter some resistance, its resurgence into Central Asia will move forward, and Kyrgyzstan's membership in the Customs Union is a crucial step.

Source - Stratfor

Уявлення про українців у Європі

У більшості людей існують спрощені уявлення про ту чи іншу державу. У наших сусідів також є свої уявлення про Україну.

Для росіян південна та східна Україна - це насправді ... південна Росія. У центральних та східних українців - розлад особистості. Напевно через бажання рухатися у напрямку, зворотньому від Росії. Детальніше у "Європа очима росіян"

Для поляків Україна - це колишня колонія. Гадаю, що прогнозовано. Детальніше у "Європа очима поляків"

Для турків - бордель. Напевно, не дає спокою історія Роксолани. Детальніше у "Європа очима турків"

Німці розглядають Україну як транзитну для газу територію. Холодні німецькі зими не дають думати про щось інше. Детальніше у "Європа очима німців"

Французи взагалі сумніваються, чи є така держава, як Україна. Дається взнаки відсутність України у геополітичному мисленні Наполеона. Детальніше у "Європа очима французів"

Країною дівчат із заплетеним волоссям називають Україну італійці. Припускаю, що через Юлію Тимошенко? Детальніше у "Європа очима італійців"

Врешті-решт, для Ватикану українці - це брати, що збилися зі шляху. Детальніше у "Європа очима Ватикану"

Ось так і складається загальна картина. Пожинаємо плоди активної публічної дипломатії незалежної України.

Where to find money for Italian economy?

I see two possible sources:

• Tax evasion cost the Italian state more than €100bn a year. It's a huge figure. So deal with reducing it.

• 20 per cent of Italian real estate is estimated to be owned by the Church and the Vatican. Its more than 100,000 properties include almost 9,000 schools, 2,300 museums and libraries, 4,700 clinics and hospitals, and numerous hotels, stores and travel agencies. Impose taxes on church and the Holy See. They should share the burden of crisis with the ordinary people. If Mario Monti's government manages to make it a law, Italy will get 100 mln Euros per year.

The geography of prejudice. Asia according to the Americans

 

 Asia according to the Americans

Source - Rasmus Broennum

Related to this topic:
Italian prejudice perspective of Europe 
Polish prejudice perspective of Europe
French prejudice perspective of Europe 

The geography of prejudice. Europe According to Gay Men

Click on the map to enlarge

Source - Rasmus Broennum

Related to this topic:

The eight best movies on gay rights

У Британії випустили підручник для геїв

The geography of prejudice. Europe According to Italy

Click on the map to enlarge

Source - Rasmus Broennum

The geography of prejudice. Europe According to Poland

Click on the map to enlarge

Source - Rasmus Broennum

The geography of prejudice. Europe according to France

Source - Rasmus Broennum

The geography of prejudice. Europe According to Russia

Click on the map to enlarge 

Source - Rasmus Broennum

Related to this topic:
Polish prejudice perspective of Europe
French prejudice perspective of Europe
Vatican prejudice perspective of Europe
German prejudice perpective of Europe

 

The geography of prejudices. Europe According to The Vatican

Click on the map to enlarge

Source - Rasmus Broennum

Related to this topic:
Polish prejudice perspective of Europe
French prejudice perspective of Europe
Gay perspective of Europe
German prejudice perpective of Europe

The geography of prejudice. Europe According to Turkey

Click on the map to enlarge

Source - Rasmus Broennum

The geography of prejudice. Europe According to Germany

Click on the map to enlarge

 Source - Rasmus Bronnum

Related to this topic:
US prejudice perspective of Europe
Prejudice perspective of Asia among Americans
Russian prejudice perspective of Europe

The geography of prejudice. Europe According to the United States of America

Click on the map to enlarge 

Source - Rasmus Bronnum

Language diversity around the world

DESPITE the idea that English is spoken in America, Chinese in China, and Russian in Russia, most of the world is far more diverse than the presence of big national languages suggests. In fact, monolingual countries are hard to find. The chart below measures language diversity in two very different ways: the number of languages spoken in the country and Greenberg's diversity index, which scores countries on the probability that two citizens will share a mother tongue. America, Russia, Brazil, China and Mexico have over 100 languages each, but score relatively low on the diversity index, because English, Russian, Portuguese, Chinese and Spanish have grown to the point where they threaten to destroy the many tiny native languages. By contrast, linguistic rivalry and relative poverty have kept a single language from dominating countries like India and Nigeria, which score high on the diversity index. Geography is an additional factor. The many islands of Indonesia and the Philippines shelter small languages despite those countries’ middle-income status. Both poverty and geography combine to make Congo and Papua New Guinea the most linguistically diverse countries in the world.

China on international arena

La Chine est à l'extérieur une puissance du statu quo, hyperconservatrice. La scène internationale idéale pour Pékin : un monde où aucun régime ne change ! Héritière du maoïsme, la République populaire de Chine abhorre révoltes, révolutions et autres guérillas, tout ce qui, d'une façon ou d'autre, peut venir perturber l'ordre international et, par ricochet, son propre développement.

La Chine a sacralisé le principe de souveraineté des nations : elle est contre les sanctions économiques (à de très rares exceptions près) et contre toute ingérence militaire. Ce n'est pas seulement le désir de se protéger elle-même des critiques contre la politique qu'elle mène à l'intérieur de ses frontières, au Tibet et au Xinjiang, notamment. C'est aussi une vraie prudence, le souci de digérer une puissance économique si rapidement acquise et qu'elle ne sait, ni ne semble d'ailleurs vouloir transformer en prépondérance politique (sauf en mer de Chine méridionale).

C'est encore le privilège qu'elle s'accorde ainsi de bénéficier d'un ordre international qui lui a profité sans qu'elle ait à y contribuer : qu'il s'agisse de la lutte contre le terrorisme, du combat contre la prolifération nucléaire ou de la stabilité du Proche-Orient, la Chine ne fait rien, ou presque.

Elle s'étonne qu'on ose lui reprocher cette passivité succédant à l'activisme révolutionnaire maoïste. "Il y a certains étrangers au ventre plein qui n'ont rien de mieux à faire que de nous pointer du doigt", a lancé M. Xi, à un parterre d'Occidentaux lors d'une conférence à Mexico, en février 2009. "La Chine n'exporte pas la révolution, ni la faim ni la pauvreté, pas plus qu'elle ne vous flanque la migraine", a-t-il poursuivi, avant de lancer : "Alors, qu'est-ce que vous voulez de nous ?"

Barack Obama lui dira gentiment qu'il veut une Chine plus active sur la scène internationale, notamment au Proche-Orient ; une Chine qui participe à la lutte contre la prolifération nucléaire en ne torpillant pas les sanctions contre l'Iran ; une Chine moins suiviste à l'égard de la Russie au Conseil de sécurité de l'ONU ; une Chine plus enthousiaste dans la lutte contre le réchauffement climatique, etc. L'Amérique veut plus de Chine, pas moins.

Alain Frachon

LeMonde

Ключові фактори отримання венчурного фінансування

 

Інколи немає нічого впливовішого, ніж енергія та бачення підприємця. Але інколи енергії та бачення недостатньо. Це допомагає зрозуміти критерії, за якими венчурні інвестиційні фонди фінансують підприємців.

                      
Деякі венчурні та корпоративні інвестори мають дуже вузькі критерії – певні технології на певному етапі розвитку у певному регіоні країни. Інші мають ширші критерії та інвестують у багато технологічних секторів та різні географічні регіони.

                           
Нижче викладене коротке резюме основних критеріїв, що сприятимуть кращому розумінню критеріїв венчурного фінансування. Якщо ви відповідаєте цим критеріям, ви зможете перейти до наступного етапу у процесі венчурного інвестування. Якщо ні, то напевно отримаєте ввічливу відмову.

1. Переконлива ідея                       

Кожен підприємець вірить, що його або її ідея – захоплююча. Реальність полягає у тому, що лише декілька бізнес-планів представляють ідеї, що є унікальними. Для інвесторів дуже поширеним є підхід, коли та сама ідея має кілька версій протягом кількох місяців, а згодом кількох років. Що робить ідею захоплюючою для інвестора, так це глибоке розуміння невирішеної великої проблеми або можливості, а також її вирішення. Це вихідна точка отримання венчурних інвестицій, але цього недостатньо. Одна лише ідея не забезпечує її автоматичне фінансування. Вона має бути підкріплена іншими компонентами, що викладені нижче.

2. Команда

Ви можете мати чудову ідею, але якщо ви не маєте сильної команди, інвестори не захочуть вкладати гроші у вашу компанію. Це не означає, що ви повинні мати повноцінну, світового класу, команду. Позаяк власники мають випромінювати довіру, що допоможе успішно запустити компанію та залучити таланти світового рівня, які, у свою чергу, сприятимуть заповненню існуючих прогалин у професійному рівні. Самого підприємця, навіть з усією енергією у світі, замало. Якщо ви не змогли переконати хоча б одну людину повірити у ваш бізнес так само завзято, як ви, інвестори не повірять вам також. Переконання інвесторів (клієнтів та співробітників) залежить від міжособистісних навичок, а не тільки від вашого технічного досвіду.

3. Ринкові можливості                                                            

Венчурний капітал сфокусований на видах бізнесу, які мають конкурентну перевагу та спроможні згенерувати швидкі показники росту завдяки технологічним та іншим перевагам. Якщо ви зорієнтовані на технології, то повинні націлитися на сектор, який не просто вже насичений, але на сектор, де існує серйозна проблема, що потребує розв’язання, або можливість, яка до того не була використана. Будь-яке рішення має бути реальним, суттєвим, а не надуманим. Всупереч поширеній думці, критичний не об’єм ринку, а об’єм цінності, яку ви створюєте. Успішні нові компанії створюють великі ринки, а не навпаки.

4. Технології

Що робить вашу технологію такою унікальною? Правильна відповідь – це те, що існує багато клієнтів з великою кількістю грошей, які відчайдушно потребують або бажають вашого рішення. Не технологічних фанатиків з порожніми кишенями, які вважають, що ваше рішення – те, що треба. Припустімо, що ви маєте технологічну перевагу прямо зараз, але як ви збираєтеся її підтримувати у наступні кілька років? Одні патенти таку перевагу не забезпечать. Ви повинні мати справжній хист або партнерів, які зможуть запевнити інвесторів, що ви збираєтеся успішно справлятися з конкуренцією.                    

5. Конкурентна перевага

Кожен цікавий бізнес має реальних конкурентів. Конкуренція стосується не тільки прямих конкурентів. Вона включає альтернативи, «достатньо добрі» рішення і статус-кво. Ви повинні переконати інвесторів, що ви маєте переваги, які покривають усі ці форми конкуренції, і що ви спроможні підтримувати ці переваги протягом наступних років. Нещодавно підприємці могли обійтися фразою «конкуренція виправдовує моє рішення», але сьогодні цього замало. Ви повинні продемонструвати, що ви спроможні «достукатися» до своїх цільових клієнтів та перемогти конкурентів. Як сказав мій друг, недостатньо побудувати кращу мишоловку; ви повинні дійсно захотіти вбити мишу.                                                                               

6. Фінансові проекції

Якщо ідея розробки фінансових проекцій, які заслуговують на довіру, змушує вас затремтіти або поскаржитися, або якщо ви вважаєте, що це марна вправа, ви не підприємець та не повинні просити інвесторів про гроші. Ваші проекції демонструють, що ви розумієте економіку вашого бізнесу. Вони повинні розповісти вашу історію у цифрах – що є мотором вашого росту, що генерує прибутки та як ваша компанія еволюціонуватиме у наступні кілька років.

                                                   

7. Перевірка надійності

Напевно, найважливішим чинником, що впливає на інвесторів, - це перевірка надійності. Чи є докази, що ваше рішення купуватиметься вашою цільовою авдиторією? Чи ви маєте дорадчий орган експертів, які заслуговують на довіру? Чи маєте ви партнера, з яким проводите спільну розробку рішення? Чи ви маєте бета користувачів, з якими інвестори можуть порозмовляти? Кого ще ви можете порекомендувати? Чим краще ви зможете довести вашу надійність та інтерес потенційних клієнтів, тим більші шанси, що інвестори зацікавляться вашим проектом.

Аби гарантувати венчурне фінансування сьогодні, вам потрібно мати найвищі оцінки з усіх семи предметів, та A+ з щонайменше двох. Навкруги важке оточення, тож не марнуйте свій час на історію, яка ані захоплююча, ані сумнівна.

Джерело - Garage Ventures
Переклад виконано Globalization Times

Рейтинг найкращих студентських міст світу

 

 Головні критерії рейтингу:

1. Студентське розмаїття
2. Якість життя
3. Задоволення роботодавців якістю знань випускників
4. Доступність навчання

Найдоступніші для освіти міста світу розташовані у континентальній Європі та в ісламському світі - Тулуза, Ліон, Відень, Берлін, Мюнхен, Каїр та Куала-Лумпур. 

Роботодавці найбільш задоволені якістю знань випускників у Сингапурі. Друге ж місце за цим показником посіла столиця Франції Париж.

Нью-Йорк, через дороге навчання та життя, розташувався лише на 18-у щаблі рейтингу, поступившись у Північній Америці Бостону, Монреалю, Чикаго та Сан-Франциско. В Азії найкращим студентським містом визнано Сингапур. Серед посткомуністичних країн найвище, 37-е місце, посіла Москва.

№1 - PARIS, France

 

    Top 500 universities in Paris:

• ENS Paris;
• Ecole Polytechnique ParisTech;
• Université Pierre et Marie Curie (UPMC);
• Sciences Po Paris;
• Université Paris-Sorbonne (ParisIV);
• Université Paris-Sud II;
• Université Paris I Pantheon-Sorbonne;
• Université Paris Diderot – Paris 7;
• École des Ponts ParisTech;
• Université Paris Descartes;
• Université Paris Dauphine;
• Université Panthéon-Assas (Paris 2);
• Université Paris Ouest Nanterre La Défense;
• ESCP Europe;
• ESSEC Business School, Paris;
• HEC Paris

Student life in Paris

Unlike London and Boston, Paris does not have a global top 30 university, so it may come as a surprise to some that it ranks as the top city in the world for international students. But consider this: Paris has 16 institutions in the QS World University Rankings, comfortably more than any other city on the planet; international tuition fees are a fraction of those in the UK, Australia and North America; situated in the heart of Europe, Parisian graduates are targeted by a vast range of employers throughout the continent; and perhaps most importantly for students, all of this takes place in one of the most historic, culturally vital and beautiful cities imaginable. There's a reason why Paris is the most visited city in the world.

Elite Parisian universities such as ENS Paris, Ecole Polytechnique, Sciences Po and the Sorbonne have produced some of the most important philosophers, theorists, scientists, and mathematicians of the last 100 years, not to mention seminal movements in literature, film and art. Students often enjoy extensive access to leading academics, with small class sizes and intensive teaching belying the universities' low tuition fees. Paris is frequently rated as one of the most liveable cities in Europe, and it scores highly in the quality of living indicator. Perhaps the only real drawback for students is that socializing in Paris can be a costly affair – but then it's also a city that excels in the things that come for free.

№2 - LONDON, UK

 

Top 500 universities in London:

• Imperial College London;
• UCL (University College London);
• King's College London (KCL);
• London School of Economics and Political Science (LSE);
• Queen Mary, University of London (QMUL);
• Royal Holloway University of London;
• SOAS – School of Oriental and African Studies, University of London;
• Brunel University;
• City University London;
• Birkbeck College, University of London;
• Goldsmiths, University of London;
• London School of Hygiene and Tropical Medicine

Student life in London

With Imperial and UCL ranked among the world's top ten universities, alongside LSE, which makes the top five for social sciences, perhaps only Boston can rival London's credentials as a nerve-centre of global academia. World-class facilities such as the British Library, with one of the most extensive and important collections of books and manuscripts in the world, make London a magnet for students and researchers from all over the planet. Yet London also offers far more to students as a city: one of the world's great centres of culture and creativity, famed for its nightlife and diversity, there aren't many things that you could hanker for as a student that aren't on offer in abundance in London.

London is one of the world's most important financial centres, so for corporate-minded graduates it is a land of opportunity. Yet it is also one of the most important cities in the world in media and the arts, as well as a host of other industries. London isn't getting any cheaper – for international students, tuition fees at the city's top universities approach those charged in the US, while home and EU undergraduate students will be affected by major fee increases implemented in 2012. And that's before you even start thinking about rent and living costs. Yet for many, the concentration of world-class universities and facilities, the professional and social opportunities, and a mind-boggling cultural confluence that mixes the corporate and the alternative, the historical and the cutting-edge, still makes studying in London worth every penny.

№ 3 - BOSTON, USA

 

Top 500 universities in Boston:

• Harvard University;
• Massachusetts Institute of Technology (MIT);
• Boston University;
• Tufts University;
• Brandeis University;
• Boston College;
• Northeastern University

Profile: Boston's two highest-ranked institutions are actually in neighbouring Cambridge, Massachusetts, part of the Greater Boston area but not the city proper. But let's face it, one of the things that make studying at Harvard or MIT so appealing – aside from the fact that they're two of the greatest universities in the world – is that you have Boston on your doorstep. And what a doorstep it is too. One of the most historic cities in the US, Boston combines the hustle and bustle of a major metropolis, and a happening arts, politics and culture scene, with an abundance of green open space and the stunning autumnal colours for which New England is famous.

Boston's cluster of historic universities has earned it the additional nickname, 'The Athens of America'. With Harvard and MIT ranked numbers two and three in the world and Boston University also in the global top 100, Boston/Cambridge scores predictably highly in the ranking indicator, but also ranks well for student mix, quality of living, and employer activity. The only major drawback is costs – the ticket prices at Harvard and MIT approach a gobsmacking US$50,000 per year, though in reality needs-blind admission and generous financial aid packages mean that many students pay significantly less than this.

№4 - MELBOURNE, Australia

 

Top 500 universities in Melbourne:

• The University of Melbourne;
• Monash University;
• RMIT University;
• La Trobe University;
• Deakin University;
• Swinburne University of Technologyä

About Melbourne

Higher education is Australia's number one services industry, and it's not hard to see why the nation is such a popular destination for international students: its combination of world-class universities, favourable employment prospects, high quality of life and idyllic climate doesn't take much selling. However, whereas Sydney is larger, Melbourne has a growing reputation for the quality of its universities, and now ranks as Australia's number one city for international students.

Found three times to be the world's most liveable city according to an annual survey by The Economist, a UNESCO city of literature, and home to the world's first ever feature film, Melbourne is Australia's cultural hub. With six global top 500 universities in a population of just over 4 million the city also has a high concentration of students for its size. The current strength of the Australian dollar means all of the nation's cities suffer in the affordability weighting, based on the Mercer and Big Mac cost indices alongside international tuition fees. However, take away the affordability score and Melbourne would finish above Paris, London and Boston, suggesting that, for those for whom it is a financial possibility, Melbourne provides just about the most favourable study environment around.

№5 - VIENNA, Austria

 

Top 500 universities in Vienna:

• Universität Wien;
• Technische Universität Wien

Profile: Vienna might not be the first city that springs to mind as a magnet for international students, but there's much more to the Austrian capital than fugues and psychoanalysis. Frequently ranked as one of the world's most liveable cities and with some of the lowest tuition fees around for international students, Vienna is also home to Austria's two highest-ranked universities, Universität Wien and Technische Universität Wien. One of Europe's most historical capitals, Austria is awash with cultural riches, from the theatres and concert halls that witnessed the earliest performances of masterpieces by Mozart, Beethoven and Schubert, to the Sigmund Freud Museum, and numerous galleries displaying the works of Viennese artists such as Gustave Klimt and Egon Schiele.

Vienna is helped into the top five in the QS Best Cities Ranking by its favourable student mix and its status as the top-scoring city for quality of living. With just two universities in the QS World University Rankings, the highest of which is Universität Wien at 155, Vienna may not be able to compete with the likes of London and Boston for those looking for world-class universities. However for students looking for high quality of living combined with culture and affordability, Vienna is pretty hard to beat.

№6 - SYDNEY, Australia

 

Top 500 universities in Sydney:

• The University of Sydney;
• The University of New South Wales (UNSW);
• Macquarie University;
• University of Technology, Sydney (UTS);
• University of Western Sydney

Overview of student life in Sydney

Melbourne may lay claim to being Australia's city of culture, but it is Sydney that serves as its financial and economic hub. With the stunning panorama of Sydney Harbour, including its famous opera house, exotic parks dotted throughout the city, and some of the most renowned beaches on the planet well within striking distance, Sydney could lay a strong claim to be one of the most aesthetically pleasing of all major study destinations.

Like fellow Australian cities Melbourne, Brisbane and Perth, Sydney's sun-kissed climate, prosperity and outdoor lifestyle mean it has among the highest scores for quality of living, having been ranked as one of the ten most liveable cities in the world by both Mercer and The Economist. And like Melbourne, it also features a high concentration of students relative to its population, with five universities ranked among the global top 500, of which University of Sydney and University of New South Wales make the top 100.

№7 - ZURICH, Switzerland

Top 500 universities in Zurich:

• ETH Zurich (Swiss Federal Institute of Technology);
• University of Zurich

Profile:Renowned for its prosperity, orderliness and low taxes, Zurich may sound more like a place for millionaires than international students, but there is also a great deal to recommend it as a study destination. ETH Zurich is the highest ranked university in continental Europe and one of the top 20 in the world, while University of Zurich ranks 106. Situated on the banks of picturesque Lake Zurich and surrounded by dramatic scenery, the city has a calm and serene atmosphere, yet is enough of a global capital to be packed with things to do. It has frequently been ranked as one of the world's most liveable cities.

Zurich is also the wealthiest city in Europe, which brings with it both pros and cons for international students. On the one hand its affluence means Zurich is clean, safe and immaculately maintained, but on the other, living expenses can be eye-wateringly high. That said, while rent and socialising may cost a packet, tuition fees averaging around US$1,000-2,000 for international students represent a huge saving compared to comparably prestigious universities in the UK, North America or Australia.

№8 - BERLIN, Germany

 

Top 500 universities in Berlin:

• Freie Universität Berlin;
• Humboldt- Universität zu Berlin;
• Technische Universität Berlin

Profile: Berlin can stake a credible claim to being one of the coolest cities in the world. During the past decade its cultural scene has flourished, turning it into a major centre of design, fashion, music and art to rival New York and London. More so than those cities however, Berlin is still easily affordable on a student budget, while also being enough of a global financial centre to appeal to those whose outlook is of a more corporate nature. Comfortably the most affordable city in the top ten, Berlin combines cheap rent and living costs with tuition of fees of just US$1,000-2,000 for both home and international students alike, representing a saving of thousands compared to universities in many other countries.

Though not an academic hub on the scale of London, Paris or Boston, Berlin is home to two global top 150 universities (Freie Universität Berlin, ranked 66, and Humboldt-Universität zu Berlin, 132) as well as Technische Universität Berlin (205). It is also gaining a growing reputation as a destination for international students due in part to greater provision of courses in English, particularly at graduate level. With a high quality of living, affordability, a liberal atmosphere and a happening party scene, Berlin has a huge amount to offer international students of all interests and persuasions.

№8 - DUBLIN, Ireland

 

Top 500 universities in Dublin:

• Trinity College Dublin (TCD);
• University College Dublin (UCD);
• Dublin City university (DCU);
• Dublin Institute of Technology

Profile:For those whose idea of a perfect study destination involves combining top-class study facilities and historic surroundings with a cracking social scene and famously friendly locals, Dublin is your place. Cultural mainstays such as 'the craic', Guinness and St Patrick's Day may have spawned a global Irish cliché industry, but if you visit the real thing you'll see why there are so many imitations. Dublin has become a more multicultural and cosmopolitan place in the past two decades but at its heart remains a tradition and culture that is all its own.

Dublin's two oldest and most prestigious universities are Trinity College Dublin and University College Dublin, ranked 65 and 134 in the world respectively. Between them they have produced famous names in a range of disciplines, but they are perhaps best-known for their alumni authors: Samuel Beckett, James Joyce, Oscar Wilde, WB Yeats and many more. Dublin has a high concentration of students and a high ratio of international students, and is well ranked for its quality of living. On the negative side, tuition fees don't come cheap for international students (up to US $26,000 per year at TCD) and that's before you even calculate your Guinness budget.

№10 - MONTREAL, Canada

 

 

Top 500 universities in Montreal:

• Université de Montréal;
• Concordia University

Profile: Home to the nation's top institution, McGill University (ranked 17th in the world), Montreal has been dubbed the cultural capital of Canada, and one of the world's most liveable cities. As a French-speaking city in a largely English-speaking nation that has experienced mass immigration from all over the world in the past decades, Montreal has a distinctly hybrid culture. The site of several major international festivals including the Montreal International Jazz Festival and the world's largest comedy festival, Just for Laughs, Montreal also has a world-renowned indie music scene. It is also one of the three UNESCO design capitals of the world.

Montreal has one of the highest scores for quality of living, alongside a favourable student mix and rankings score, largely courtesy of the world-class status of McGill, with Universite de Montreal also making the global top 200 and Concordia University the top 600. Though tuition fees for international students are costly compared to the cheapest destinations such as continental Europe, they still compare favourably to those charged at many top universities in the UK, US and Australia. And for cost of living, Montreal is the best-value destination in the top ten behind Boston and Berlin.

№11 - BARCELONA, Spain

 

Top 500 universities in Barcelona:

• Universitat de Barcelona (UB);
• Universitat Autónoma de Barcelona;
• Universitat Pompeu Fabra;
• Universitat Politècnica de Catalunya;
• ESADE Business School

Student life in Barcelona

With its sunny climate, sociable lifestyle, sandy beaches, renowned culinary tradition, long artistic and cultural legacy, stylish, cosmopolitan city centre and legendary party scene, Barcelona offers one of Europe’s most appealing environments in which to live and study. It is also home to Spain’s two most prestigious universities, Universitat de Barcelona and Universitat Autónoma de Barcelona, which both rank in the global top 200, as well as three other institutions in the top 700. 

Barcelona is one of the most prosperous cities in Europe, yet living costs remain reasonable compared to the likes of London and Paris. Tuition costs are comparable to those in France, making Barcelona one of the most affordable of the leading student cities. The reputation of graduates of Barcelona’s universities among international employers is also strong, indicating positive employment prospects for international students who choose to study there.

№12 - SINGAPORE

 

Top 500 universities in Singapore:

• National University of Singapore (NUS);
• Nanyang Technological University (NTU)

Student life in Singapore

Small but densely populated, Singapore's reputation as a centre of educational excellence has flourished in recent years. National University of Singapore ranks third in Asia and 28th in the world, and the young but upwardly mobile Nanyang Technological University has broken into the global top 60, thanks in part to its recruitment of top international academics and students. Singapore's culture exhibits a blend of Chinese, Malay and Indian influences with four official languages, and this diversity is mirrored in the combined student body of its universities, which is among the most internationally diverse in the world.

Singapore is renowned for its prosperity and low levels of crime and unemployment. In keeping with its clean-cut, corporate reputation, Singapore graduates are much sought-after by international employers, especially throughout Asia. This will be good news for prospective students, because the downside to Singapore's high standard of living is correspondingly high prices. One thing you certainly won't need to shell out for in Singapore is central heating; its position next to the equator means it is equally scorching all year round. And if you fancy exchanging the concrete jungle for the real thing, Singapore is surrounded by tropical scenery, both throughout adjacent Malaysia, and in nearby exotic destinations such as Indonesia, Cambodia, Vietnam and the Philippines.

№13 - MUNICH, Germany

 

 Top 500 universities in Munich:

• Technische Universität München;
• Ludwig-Maximilians-Universität München

Student life in Munich

Located deep in Germany's southernmost region Bavaria, Munich is the nation's third largest city, and its affluence and vibrancy have led it to be ranked as the most desirable in the nation in which to live. Of course, for many people outside of Germany, Munich is known first and foremost as the beer capital of the world – home to Oktoberfest, one of the world's biggest and booziest parties, which every year draws tourists in their hoards to quaff the local brew. This, of course, is unlikely to come as unwelcome news for many prospective students.

Local universities Technische Universität München and Ludwig-Maximilians-Universität München are among the best in continental Europe, ranking two and three in Germany, and 54 and 62 in the world respectively. With just two institutions, Munich may not have a particularly high volume of students, but it has a high ratio of international students and is one of the top ranking cities in the world for quality of living. As in all German universities, tuition fees are extremely low for domestic and international students alike, and although living costs tend to be slightly higher in Munich than they are in Berlin, this still makes it one of the most affordable student cities around.

№14 - LYON, France

 

 Top 500 universities in Lyon:

• Ecole Normale Superiéure de Lyon;
• Université Claud Bernard Lyon I;
• Université Lumière Lyon 2;
• Université Jean Moulin Lyon 3

Student life in Lyon

Positioned at the picturesque confluence of the Rhône and Saône rivers, with a charming medieval centre that is illuminated beautifully after dark, Lyon is known as the gastronomic capital of France – which is saying something. It is also home to one of the nation's top institutions, Ecole Normale Supérieure de Lyon (ranked fourth in France and 133 in the world), plus three others that make the global top 700: Université Claude Bernard Lyon 1, Université Lumière Lyon 2 and Université Jean Moulin Lyon 3.

With four major universities in a city of under one and a half million, as you would expect Lyon has a buzzing student scene, and this is reflected in high scores for student mix, as well as quality of living. What's more, Lyon is also the most affordable student city in the top 20, with tuition fees of less than US$1,000 per year mixed with low living costs. Paris may steal the limelight with its cluster of famous institutions and iconic sights, but for those looking for a French study experience on a shoestring Lyon has plenty to recommend it.

№15 - CHICAGO, USA

 

  Top 500 universities in Chicago:

• University of Chicago;
• Northwestern University;
• University of Illinois, Chicago (UIC);
• Illinois Institute of Technology;
• Loyola University Chicago

Student life in Chicago

Chicago is a fast-paced, high-rise economic hub, but it is also a city that famously knows how to let its hair down. Nicknamed 'The Windy City', an explosion of blues and jazz music during the 20th century gave the city a reputation as the north US's answer to New Orleans. Chicago is also home to two of the nation's most prestigious universities, the University of Chicago (ranked eighth in the world), and Northwestern University (ranked 24), plus three others that make the global top 600.

Chicago ranks as one of the top ten cities for the prestige of its universities, though scores less favourably for student mix and employer activity compared to the highest ranked student cities. As in other US cities, affordability is a weakness, driven primarily by the tuition fees charged by leading private institutions such as University of Chicago, which are among the highest in the world. That said, there is a reason why the top US universities are world leaders, and for many students the exceptional facilities on offer – alongside the myriad social and cultural opportunities offered by this bustling metropolis – will make studying in Chicago more than worth the investment.

№16 - MADRID, Spain

 

Top 500 universities in Madrid:

• Universidad Autonóma de Madrid;
• Universidad Complutense de Madrid (UCM);
• Universidad Carlos III de Madrid;
• Politécnica de Madrid

Student life in Madrid

Spain's capital and most populous city, Madrid is one of Europe's major financial, administrative and cultural centres, as well as being a tourist magnet with a legendary nightlife and gastronomic tradition. Home to the famous galacticos of Real Madrid, it also boasts some of the world's most important art galleries, such as the Prado, as well as a chic fashion scene. International students may be just as interested to know that the city is famed for its outgoing and sociable lifestyle: lengthy siestas, leisurely evenings socializing at the city's innumerable tapas bars, and late, late nights out at the weekends.

Madrid scores well above average in all of the indicators, its strongest aspects being quality of living and student mix. Academically, it offers four universities in the global top 500, led by Universidad Autónoma de Madrid at 222. Being a major European capital, as you might expect, the cost of living in Madrid is reasonably high. However, as in several other European countries, this is counterbalanced by affordable fees averaging between $2,000-4,000 per year for international undergraduate students.

№17 - SAN FRANCISCO, USA

 

Top 500 universities in San Francisco:

• Stanford University;
• University of California, Berkley (UCB);
• University of California, San Francisco (UCSF)

Student Life in San Francisco

Lying adjacent to California's famed innovation hub Silicon Valley, San Francisco is within striking distance of two of the world's most prestigious universities, Stanford and Berkeley, as well as UC San Francisco. Made famous in the 1960s as the home of flower power, San Francisco remains one of the US's most iconic and frequently visited cities. With its famously laidback coastal lifestyle and sunny climate, San Francisco is also among the top-ranked cities in the world for quality of living. Not that it's all lounging about on the beach – one of the world's top ten financial centres, the San Francisco Bay Area is home to hundreds of cutting-edge technology companies including the likes of Apple, Facebook and IBM.

№18 - NEW YORK, USA

 

Top 500 universities in NY:

• Columbia University;
• New York University (NYU);
• Rutgers – The State University of New Jersey, New Brunswick;
• Yeshiva University;
• City University of New York;
• University of Delaware;
• Rutgers – The State University of New Jersey, Newark;
• Stevens Institute of Technology;
• Fordham University;
• Rockefeller University

Student life in New York

With ten internationally ranked universities located in the New York area, the city has long been a magnet for thousands of international students seeking the finest education money can buy. Only Paris and London score higher for the quantity and quality of their universities. The main factor that stops New York from joining these cities at the very top of the table is a low score for cost of living, with top-dollar tuition fees combining with the soaring price of rent in this most sought-after of locations.

What is in little doubt is that for those for whom it is a financially viable option, New York offers a virtually inexhaustible supply of things to see and do. Home to many of the most important movers and shakers in world culture, business, finance and the media, and pulsating with energy 24/7, the Big Apple will keep throwing up enough surprises and new experiences to keep you going for an entire lifetime, let alone an undergraduate degree program.

№19 - TOKYO, Japan

 

 

  Top 500 universities in Tokyo:

• The University of Tokyo;
• Tokyo Institute of Technology;
• Waseda University;
• Keio University;
• Tokyo University of Science;
• Tokyo Medical and Dental University;
• Tokyo Metropolitan University;
• Ochanomizu University;
• Aoyama Gakuin University;
• Hitotsubashi University

Student life in Tokyo

For those who want to study amidst the hustle and bustle of the big city, they don't come much bigger and busier than Tokyo, the third most populous in the world. Such is the mind-blowing scale of the Japanese capital that even with ten internationally ranked universities it still has the lowest proportionate student population of any city in the top 50. Tokyo, then, is a city for those who favour total immersion in local culture rather than living in a student bubble.

Accordingly, life in Tokyo makes few concessions to a student budget: it has the lowest score for cost of living of any city in the top 50, and is rated by Mercer as the second most expensive city in the world for expatriate employees. However, the upshot of Tokyo's gargantuan size is that it offers one of the most varied and cosmopolitan living environments on earth. As one of the world's three financial epicentres alongside New York and London it also provides enviable professional and internship opportunities, and scores highly for both domestic and international employer activity.

 21- Milan, Italy

22 - Brisbane, Australia

23 - Seoul, Korea

24 - Buenos Aires, Argentina

25 - Perth, Australia

26 - Toronto, Canada

27 - Stockholm, Sweden

28 - Beijing, China

29 - Adelaide, Australia

30 - Washington DC, USA

31 - Vancouver, Canada

31 - Mexico City, Mexico

33 - Helsinki, Finland

34 - Taipei, Taiwan

35 - Manchester, UK

36 - Amsterdam, Netherlands

37 - Moscow, Russia

38 - Brussels, Belgium

39 - Shanghai, China

39 - Copenhagen, Denmark

41 - Santiago, Chile

42 - Philadelphia, USA

43 - Kyoto, Japan

44 - Kuala Lumpur, Malaysia

45 - Sao Paolo, Brazil

46 - Toulouse, France

47 - Birmingham, UK

48 - Cairo, Egypt

49 - Bangkok, Thailand

50 - Glasgow, UK

Source - topuniversities.com